Класифікація: 2-й пріоритет
Статус об'єкта: помер 15.04.2021
Версія: v4 (фінальна) | 15 лютого 2026 р.
Джерела: Wikipedia, ІППО, ТАСС/Rambler, РІА Новості, The Art Newspaper Russia, Archplatforma, Православіє.ru, Ruskline, Музей ім. Рубльова (LJ), Третьяковська галерея, РАМ, Академія Глазунова (VK), ПСТГУ, Єлецький музей, Artos.org, FB Олексія Чекаля (07.04.2014, 28.11.2012, 15.04.2021), museum.ru (web.archive.org)wikipedia+4
| Параметр | Дані |
|---|---|
| ПІБ (основне) | Адольф Миколайович Овчинніков |
| Варіанти | Adolf Nikolaevich Ovchinnikov; Adol'f Ovcinnikov (іт.); Адольф Николаевич Овчинников (рос.) |
| Хрестильне ім'я | Миколай (Николай) — саме так звернувся Патріарх Кирило у некрологу |
| Дата народження | 19.12.1931 |
| Місце народження | м. Карачев, Брянська обл., РРФСР |
| Дата смерті | 15.04.2021, Москва |
| Освіта | Художньо-ремісниче училище № 64, Москва (1952), спец. «Декоративно-монументальний живопис»[ru.wikipedia] |
| Основне місце роботи | ВХНРЦ ім. акад. І.Е. Грабаря (з 1956 р. до смерті — 65 років)[ru.wikipedia] |
| Кваліфікація | Вища кваліфікаційна категорія художника-реставратора (1966)[hudotdel.eletsmuseum] |
| Дружина | Ліліана Анатоліївна Корженевська — головний зберігач ВХНРЦ |
| Дочка | Леонілла (нар. 1956), психолог[ru.wikipedia] |
| Батько | Микола Іванович Овчинніков (1901–1969) |
| Мати | Наталія Олексіївна Косатова (1902–1974) |
| Релігійна приналежність | Православний (РПЦ МП), причащався напередодні смерті |
| Відпевання | Храм «Всіх скорбних Радість» на Ординці, Москва, 19.04.2021 |
| Членство | Спілка художників СРСР (1968), Художній фонд МОСХ, Реставраційна рада ВХНРЦ, Експертна комісія ВХНРЦ, Вчена рада ВХНРЦ, Атестаційна комісія МК РФ[hudotdel.eletsmuseum] |
| Почесний статус | Почесний член Російської академії мистецтв (2016)[rah] |
| Кількість виставок | 27+ (російських та міжнародних)[hudotdel.eletsmuseum] |
| Кількість публікацій | 30+ наукових статей[ru.wikipedia] |
| Рік | Подія | ⚠️ Значення |
|---|---|---|
| 1931 | Народження у Карачеві, Брянська обл. | — |
| 1949–1952 | Навчання в училищі №64, Москва | — |
| 1952–1955 | Художник-оформлювач ВДНГ (ВСХВ)[ru.wikipedia] | — |
| 1956 | Початок роботи у ВХНРЦ ім. Грабаря | Основна інституційна база на 65 років |
| 1960 | Перша реставрація — «Чудо Георгія про змія» (кін. XIV ст.)[rublev-museum.livejournal] | — |
| 1960-ті | Перші копії фресок (Стара Ладога, Мелетово, Псков) | Формування унікальної методики |
| 1965 | Перша виставка — Державний Російський музей, СПб | — |
| 1966 | Вища кваліфікаційна категорія; вступ до Спілки художників СРСР[hudotdel.eletsmuseum] | Проф. визнання |
| 1971–1983 | Викладання у Грузії (Інститут грузинського мистецтва); копіювання фресок храмів VIII–XIII ст.: Ачі, Давид-Гареджі, Бетанія, Атені, Сванетія, Сабереебі | 18 років роботи в Грузії |
| 1978 | Створення Школи Серіате (RC) в Італії | Овчинніков стане одним з її стовпів пізніше |
| 1980 | Копіювання ікон Феофана Грека й Рубльова в Благовіщенському соборі Кремля — домовленість з «кремлівським начальством»[rublev-museum.livejournal] | 🟡 Доступ до Кремля |
| 1982 | Заслужений працівник культури РРФСР | — |
| 1984 | Медаль «Ветеран праці» | — |
| 1985 | Диплом Академії мистецтв СРСР | — |
| 1988 | Заслужений діяч мистецтв РРФСР | — |
| 1989 | Виставка Школи Серіате у Ватикані під керівництвом Овчиннікова; посередник — прот. О. Мень | ⚠️ Вхід у RC-мережу; контакт з Ватиканом |
| 1990 | Стаття «Icona come microcosmo» в журналі RC L'Altra Europa | ⚠️ Перший друкований слід у Russia Cristiana |
| 1990-ті | Початок викладання в Школі Серіате, створення іконостаса каплиці Преображення | ⚠️ Стабільний зв'язок із RC |
| 1993–1999 | Доцент кафедри іконопису ПСТГУ[ru.wikipedia] | ⚠️ Вузол перетину з Салтиковим → Браскі |
| 1995 | Орден Пошани (РФ); стаття «L'icona salverà il mondo» в La Nuova Europa (RC) | ⚠️ Закріплення в RC |
| 1996 | Відрядження Московської Патріархії до Лондона й Цюріха для відбору ікон[ru.wikipedia] | 🔴 Довіра МП |
| 1999 | Монографія «Символика христианского искусства» (529 с.) | Фундаментальна праця |
| 2003 | Копія-реконструкція для Ніколо-Угрешського монастиря | — |
| 2006 | Орден Св. благовірного кн. Олександра Невського I ступ. (РПЦ)[hudotdel.eletsmuseum] | 🔴 Одна з вищих церковних нагород |
| 2007 | Знак відзнаки Рахункової палати РФ (голова — Степашин, він же — голова ІППО з 2007) | 🟡 Незвичний зв'язок |
| 2008 | Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ст. — Указ Президента Медведєва № 824[ru.wikipedia] | 🔴 Іменний президентський указ |
| бл. 2010 | Консультант Академії живопису І. Глазунова | 🟡 |
| бл. 2010 | Позитивний відгук на ікону «Новорусская Богоматерь» С. Куракіна[rublev-museum.livejournal] | 🔴 Легітимація «воєнного» сакрального наративу |
| 2011 | Завершення активної роботи в Серіате | — |
| 2012 | Подяка Президента РФ (Розпорядження № 11-рп)[ru.wikipedia] | 🟡 |
| 2016 | Почесний член РАМ[rah]; передача колекції копій (~1500 од.) «в дар РФ» | 🟡 Юридичний акт |
| 2017 | Золота медаль РАМ[hudotdel.eletsmuseum] | — |
| 06.12.2017 | Мединський В.Р. особисто відкриває «Іконотеку А.Н. Овчиннікова» у колишній майстерні Віри Мухіної | 🔴 Прямий зв'язок на рівні міністра-ідеолога |
| 15.02.2018 | Відкриття «Іконотеки» для публіки; завідувач — О. Горматюк[artos] | — |
| 15.04.2021 | Смерть; офіційні співчуття Патріарха Кирила | 🔴 |
| 15.04.2021 | Некролог Олексія Чекаля (FB) — спільні подорожі Сирією, навчання у майстерні | ⚠️ Прямий доказ зв'язку з Чекалем |
| 18.04.2021 | Некролог Марії Трубачової (Православіє.ru) — розгорнутий меморіал | 🟡 |
| 05.2023 | Виставка копій Овчиннікова в Тбілісі за підтримки ІППО (Рябухін від імені Степашина) та Фонду Абрамова | 🔴 Посмертна інструменталізація через ІППО |
| 12.2023–04.2024 | Виставка в Новій Третьяковці; куратор — Горматюк | 🔴 Найвищий рівень музейної системи РФ |
| 2024–2025 | Виставки-гастролі: Хабаровськ, Сахалін, Приморський край, Єлець | Масштабне посмертне «турне» |
| # | Нагорода | Рік | Тип | ⚠️ |
|---|---|---|---|---|
| 1 | Заслужений працівник культури РРФСР | 1982 | Держ. (РРФСР) | 🟢 |
| 2 | Медаль «Ветеран праці» | 1984 | Держ. | 🟢 |
| 3 | Диплом Академії мистецтв СРСР за реставрацію | 1985 | Проф. | 🟢 |
| 4 | Заслужений діяч мистецтв РРФСР | 1988 | Держ. | 🟢 |
| 5 | Орден Пошани (РФ) | 1995 | Держ. (РФ) | 🟢 |
| 6 | Орден Св. благов. кн. Олександра Невського I ст. (РПЦ) | 2006 | Церковна, вищий ранг | 🔴 |
| 7 | Орден Св. рівноап. Ніни 4-го ступ. (ГПЦ) | б/д | Церковна (Грузія) | 🟢 |
| 8 | Знак відзнаки Рахункової палати РФ | 2007 | Відомча (Степашин) | 🟡 |
| 9 | Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ст. (Указ Президента № 824) | 2008 | Держ. (РФ), іменний указ | 🔴 |
| 10 | Подяка Президента РФ (Розпорядж. № 11-рп) | 2012 | Держ. (РФ) | 🟡 |
| 11 | Почесний член РАМ | 2016 | Проф. | 🟡 |
| 12 | Золота медаль РАМ | 2017 | Проф. | 🟡 |